Згідно Закону України 3651-д орган місцевого самоврядування «Поздимирська сільська рада» (код ЄДРПОУ: 36133053) був реорганізований і увійшов до складу Червоноградської громади

Для можливості відновлення сайту дзвоніть за телефонами: (0432) 55-43-70 - Метастудія (Вінниця)
Vlada.ua - розробка веб-сайтів для органів місцевого самоврядування

Поздимир НВК

              Фінансова звітність Поздимирського НВК за   ІІІквартал 2018р розміщена у фотогалереї  сайту Поздимирської сільської Ради   

                                          Звіт роботи НВК за 2017/2018 н.р.

2017-2018 навчальний рік був особливим,ювілейним для Поздимирського НВК.Адже 50-річчя школи і вчительський,і учнівський колективи готувалися зустріти гідно. Заздалегідь були розроблені Заходи спільно з учнівським самоврядуванням, батьківським комітетом та орградою.Тому 10 листопада 2017 року і 19 травня 2018 року були пам`ятними датами не тільки для  школи,але і всієї громади села, які добре усвідомлюють,що упровадження Нової Української Школи та Державного стандарту початкової загальної освіти вимагає реалізації компетентісного підходу. Тому педагогічний колектив Поздимирського НВК відповідно до Конституції України,Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, «Про охорону дитинства», інших основних освітянських документів забезпечував всебічний розвиток особистості, формування ключових життєвих компетентностей учнів шляхом навчання та виховання, які грунтувалися на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах гуманізму, демократії, громадської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Програмні документи закладу зорієнтовані на розкриття індивідуальності учня, формування компетентної, конкурентоспроможної особистості, успішної в житті. В НВК створені необхідні умови і достатнє ресурсне забезпечення для здійснення навчально-виховного процесу, всі основніпараметри діяльності, спрямовані на реалізацію державної політики в освіті, знаходяться в основному на оптимальному і задовільному рівні. На кожній сходинці забезпечується державний стандарт, здійснюється теоретична і практична підготовка з дисциплін навчального плану. Принцип доцільності й оперативності прийняття управлінських рішень адміністрації базувався на аналітичних даних, отриманих в ході внутрішньошкільного контролю.

Концепція та програма розвитку НВК охоплюють аналіз роботи закладу за попередній період;

визначення важливих завдань на новий період;

організаційно-педагогічні проблеми розвитку;

головні напрямки вдосконалення навчально-виховної роботи;

роботу з педагогічними кадрами;

зміцнення матеріально-технічної бази тощо.

На початку навчального року вся робота НВК була спланована, так як річний план роботи –важлива організаційно-управлінська ланка діяльності педагогічного колективу. Від наукової обґрунтованості планування залежать результати діяльності колективу. Робота проводилася згідно з планом . Були видані накази з основної діяльності закладу на 1 вересня 2017 року.

Організаційні питання навчального року

У 2017-2018 навчальному році заклад продовжував роботу над проблемою: «Розвиток життєвих компетентностей учнів шляхом модернізації змісту навчально-виховного процесу»    

   Методична робота в Поздимирському НВК здійснюваласяся згідно із законодавством, нормативними документами про освіту, рекомендаціями МОН України, методичного кабінету відділу освіти, нормативно-правовими документами про середню освіту.

Працювали методичні об' єднання за такими напрямками:

-  вчителів початкових класів та вихователів дошкільного підрозділу;

- суспільно-гуманітарного циклу;

- природничо-математичного циклу;

- класних керівників

Діяльність методичних об’єднань  було сплановано на основі річного плану роботи школи та загальношкільної  науково-методичної проблеми. Кожне з них  провело по 4-5 засідань, робота яких будувалася за окремими планами. На  запланованих  засіданнях  методичних об’єднань обговорювалися як організаційні питання (рекомендації МОНУ щодо викладання і вивчення навчальних предметів у 2017-2018  н. р., зміни  у навчальних програмах, підготовка і проведення олімпіад, предметних тижнів, проведення контрольних зрізів, затвердження завдань для державної підсумкової атестації), так і науково-методичні питання щодо впровадження в освітній процес нових технологій, інтенсивних форм і методів навчання, застосування міжпредметних зв’язків у процесі формування комунікативних компетенцій учнів. Значна увага приділена вибору підручників для 5 і 1 класів.Упродовж навчального року всіма методичними об’єднаннями   були проведені предметні тижні, під час яких учні поповнювали свої знання з різних навчальних дисциплін. Особливо цікавими були засідання вчителів початкових класів, вихователів д/п та суспільно-гуманітарного циклу. Кожне заняття давало можливість вчителю показати нові підходи , методи,форми проведення будь-якого етапу уроку.Старанно готувалися до занять вчителі: Гук Л.В.(класовод 2кл.), Стельмащук Н.З.( класовод 1 кл.), Бузікевич Л.Д.(вчитель зарубіжної літератури), Москаль Н.Б.(вчитель біології та хімії), Мудрик М.В.(вчитель фізичної кільтури та технологій). Продовжено роботу клубу «Педагогічна скарбниця для молодого спеціаліста»(кер.завуч школи),бо одним із напрямків методичної роботи школи була і є організація роботи з молодими спеціалістами, завдання якої – надання необхідної допомоги молодим вихователям в оволодінні методикою  проведення занять у дошкільному підрозділі та у класі, розвиток умінь використовувати у своїй роботі досягнення сучасної психолого-педагогічної науки, творчої активності молодих спеціалістів.

Вчителі- стажисти: Гук Л.В. та Садловська Г.В.зуміли знайти у кожного молодого спеціаліста ту іскорку,яка протягом року розгорілася і засвітилася в дитячих оченятах вірою та надією.

Проведено засідання психолого-педагогічного семінару «Психологічне здоров`я учнів» ( кер. Яремчук М. А) , педчитання «Просвіта та освіта Поздимира – центр національного відродження українців» (до 50 – річчя школи),семінар- практикум «Основні вимоги до ведення записів у журналах»

Ведуться книги обліку: переможців шкільних  та районних олімпіад, результатів контрольних робіт, атестацій та зрізів .Цьогоріч маємо значно більше переможців олімпіад, зокрема: з фізики, християнської етики (вчитель Гук С.В.), з біології(вчитель Москаль Н.Б.), з географії(вчитель Яремчук М.А.), з технологій(вчитель Мудрик М.В.)

Проведено моніторинг рівня зростання якості знань учнів,участь у конкурсах,олімпіадах.Цікавою була «Ярмарка педагогічних ідей» (на основі взаємовідвіданих уроків).

 Організовано звіт класних керівників та класоводів «Ми – партнери і друзі»(Стельмащук Н.З.,Мудрика М.В.)

Урізноманітнюючи форми атестації,члени комісії організували круглий стіл «Атестація-іспит на компетентність».Організовано фестивалі педагогічної майстерності вчителів Бузікевич Л.Д.,Михалюк Н.Г. Проведено звіт керівників гуртків, ШМО, спортивних секцій. Кожного семестру проводилось анкетування серед педагогічних працівників, учнів та батьків.Вчителі  Гук С.В.,Мудрик М.В.,Михалюк Н.Г. взяли участь у конкурсі «Вчитель року- 2018». Михалюк Н.Г. зайняла друге місце у номінації «українська мова та література», а Бузікевич Л.Д. –друге місце у конкурсі «Педагогічна творчість освітян Радехівщини». Покотило Г.В.вийшла переможцем шкільного конкурсу «Найцікавіший захід року».

 Протягом року проводились хвилини педагогічної майстерності серед учителів школи та вихователів дитячого підрозділу.

Завуч школи зібрала,систематизувала матеріали з досвіду вчителів,які атестувалися і створила відеопрезентації «І любов`ю віддячують діти»(про Стельмащук Н.З.), «Вчитель вчиться все життя»(про Бузікевич Л.Д.), «Учитель – сонце»(про Москаль Н.Б.), «У чому мудрість вчителя» (про Мудрика М.В.), які поширила в ютубі.

 На високому рівні проводилося відзначення 50річчя школи. На основі матеріалів шкільного музею,  було   видано фотоальманах  «Школо моя – радість моя», автором якого є вч. Гук Л.В. На  презентації, що відбулася 10 листопада 2017р,  Леся Володимирівна  змістовно ознайомила  гостей та усіх присутніх з історією зародження освіти у селі. А 19 травня відбулася велика,ювілейна зустріч усіх шкільних поколінь.

Цікаво організовано і проведено методичні тижні:

- Олімпійський тиждень(Мудрик М.В.,Садловська Г.В.);

- У світі мистецтва(Стельмащук Н.З.,Мудрик І.М.);

- Долаємо шлях на Олімп «Мовознавства»(Михалюк Н.Г.)

Всі вчителі приймали активну участь у районних семінарах.

У 2017–2018 навчальному році учні  школи взяли участь у Всеукраїнському природничому інтерактивному конкурсі «Колосок – 2017», «Колосок весняний – 2018», Міжнародному  конкурсі з фізики «Левеня – 2017», Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру – 2017»,Міжнародному конкурсі ім Т.Г.Шевченка(Гвоздь Ю.-ІІІ місце).

Педагогічний колектив розпочав активну підготовку до роботи в НУШ. Усі класоводи та завуч закінчили онлайн- курс ЕДЕРА.

Протягом 2017/2018 навчального року значну увагу було приділено контрольно-аналітичній діяльності.  Робота  проводилась  згідно  з  річним  планом  та  графіками  фронтального адміністративного контролю. Було вивчено і розглянуто на засіданні педагогічної ради такі питання: стан викладання та рівень знань учнів з хімії (вчитель Москаль Н.Б.);формування читацької компетентності на уроках зарубіжної літератури та у шкільній бібліотеці;(вчитель Бузікевич Л.Д.);естетичне виховання на уроках образотворчого,музичного мистецтва та художньої культури;(вчителі Мудрик І.М.,Стельмащук Н.З.) стан спортивно – масової та фізкультурно – оздоровчої роботи(вчителі Садловська Г.В.,Мудрик М.В.)

Усі матеріали узагальнено в наказах, обговорено на засіданнях педради. У травні 2018р. було проаналізовано виконання навчальних програм з предметів. Наслідки перевірки свідчать про те, що програми виконані, дотримані норми і терміни всіх обов’язкових видів робіт та контролю. Протягом перевірки було проаналізовано ведення класних журналів, відповідність записів у журналах календарно-тематичному плануванню учителів, зведені звіти вчителів про виконання навчальних програм. З’ясовано, що проведено заплановані, відповідно до навчальних програм, види робіт (практична частина програми): практичні та лабораторні роботи, уроки розвитку зв’язного мовлення, уроки позакласного читання, літератури рідного краю, обов’язкові види роботи з української мови (перевірка мовних знань та вмінь учнів, аудіювання, читання вголос/ мовчки, усний переказ/ твір,письмові роботи – диктант/ переказ/ твір), екскурсії, тематичні перевірки знань учнів, контрольні твори з української та зарубіжної літератур.

Але поряд з цим є недоліки у виконанні як теоретичної, так і практичної частини програми, бо протягом навчального року багато учителів певний час були відсутні з різих причин(сесія,курси,лікарняні),а також були зміни у зв`язку з оголошеним карантином. Заміна здійснювалася відповідно до сучасного законодавства – лише фахівцями, які мали таку можливість.Зовсім не замінювались заняття гуртків.

На кінець навчального року з деяких предметів проведено меншу кількість годин, ніж заплановано, але навчальні програми виконано за рахунок ущільнення матеріалу чи самостійного опрацювання учнями. У зв’язку з цим,вчителям необхідно розробляти планування із запасом годин для різних непередбачуваних ситуацій, намагатися якомога менше пропускати навчальні дні і запроваджувати різні форми дистанційного навчання. Ці форми роботи вже застосовують класоводи Скуба О.Г., Гук Л.В., Садловська Г.В., вчитель інформатики Гук С.В., вчителі української мови та літератури Михалюк Н.Г., Михалюк Е.Т.,використовуючи свої блоги в інтернеті.Ці розробки можна використовувати для кращого вичення предмета, для роботи з обдарованими дітьми і заодно для засвоєння пропущених з об’єктивних причин навчальних тем. У наступному навчальному році заплановано проведення моніторингу використання дистанційного навчання для формування компетентностей учнів, а при атестації вчителів буде братися до уваги також і раціональне використання дистанційної освіти самого педагога і організованого ним дистанційного навчання учнів.

Діловодство в НВК ведеться українською мовою із застосуванням технології електронної підготовки, друку та збереження документів. Працює електронна пошта. Форми статистичної звітності підготовлені програмними засобами.

Будь-хто із батьків, вчителів та учнів протягом кожного навчального дня може у будь-який час безперешкодно звернутись особисто до директора із тієї чи іншої проблеми. Всі звернення реєструються, уважно вивчаються і на кожне було відповідне реагування. При вирішенні тих чи інших проблемних питань в першу чергу враховувались інтереси учнів та закладу.

Що  стосується  безпосередньо  навчально-виховного  процесу,  то  комп’ютеризація  й інформатизація закладу на сьогодні значно покращилася. Але наявність комп`ютерів лише в одному кабінеті створює труднощі у раціональному їх використанні кожним учителем – предметником.

Навчально- виховний процес проводиться державною мовою, наочна агітація та шкільна документація оформлені згідно з чинними вимогами. Створені куточки національної символіки в навчальних кабінетах.

Педагогічний  колектив  складається  із 17  вчителів:

         З       вищою  освітою- 12.

               Спеціаліст  вищої  категорії  -  11

               спеціаліст  першої  категорії  -2

               спеціаліст  другої  категорії  -  1

               спеціаліст  -  4

           Мають  педагогічне  звання :                                                      

            “Старший  вчитель”  -  10

             «Вчитель- методист»- 1

             Нагороджені значком  “Відмінник  освіти  України”  -1

      Рівень знань  та практичних навичок  учнів 2-9 кл.( 73  уч.).такий :                                                                     

         високий  рівень - 11 учнів15  %

         достатній  - 35  учнів 47  %

         середній – 27 учнів 36 %

        початковий –1учень+1(з окремих предметів) 2%

Але шкільна діяльність для різних дітей має різний зміст. Досвід підказує,що для одних вона є засобом отримати похвалу батьків, сподобатися вчителю (зовнішня мотивація), для інших — це проникнення в суспільне життя, самореалізація особистості (внутрішня мотивація). З усіма учнями, які мають оцінки середнього рівня, та їх батьками класними керівниками були проведені індивідуальні бесіди, вчителі-предметники проводять додаткові заняття,пропонують індивідуальні завдання. Питання навчальних досягнень учнів розглядалися на нараді при директорові ,на засіданнях ШМО, з’ясовувалися причини низької успішності учнів.

Результати державної підсумкової атестаціїу 4 класі(всього 11 учнів) вказують на те,що учні найкраще виконали завдання з математики -6 учнів одержали високі бали(55%);з української мови та літературного читання-4 учні(40%)мають високий рівень знань,4(40%)-достатній,2-середній(20%). 2 учні  мають високий рівень  знань з усіх предметів.

У 9 класі  із 8-и учнів диктант з української мови написали на:

ВИСОКИЙ рівень-4 учні(50% ),

Достатній -3(40%),

низький-1(10% )

з історії ( атестація за вибором) :

 2 учні ( 25%) виконали завдання високого рівня ;

1 учень має низький рівень знань (12%) ;

У решти-достатній та середній рівень знань.

Із математики 2учні(25%)виконали завдання високого рівня ,

достатній рівень знань виявили 2 учні(25%),середній-3 учні(38%);

низький-1 учень(12%).

Результати письмових  робіт ДПА свідчать про те,що  вчителям  потрібно  проводити перевірку  засвоєння  учнями  матеріалу , аналогічно  до  завдань, які  розроблені  методистами      відділу  освіти та ЗНО.

 Проблематичним залишається питання реалізації творчого потенціалу учнів. Коли в початковій школі учнів, які одержують похвальні листи більше,то при переході до основної школи кількість таких дітей  зменшується . Тому вчителі- предметники з перших днів  переходу дітей у 5 клас  створюють  комфортні умови, за яких  учень відчуває свою самостійність,інтелектуальну  спроможність. 

Успішність та якість знань учнів пов’язана з відвідуванням уроків. У закладі протягом декількох років діє єдина загальношкільна система обліку відвідування учнями занять. Усі класні керівники та класоводи організовують тижневі звіти про відсутність учнів із зазначенням прізвищ у спеціальному журналі. Заступник директора з виховної роботи Михалюк Е.Т. відслідковує надання довідок із лікарні, пояснювальних записок від батьків та інших документів, що свідчать про причину відсутності. Завдяки роботі класних керівників та адміністрації закладу пропуски учнями занять без поважних причин зведені до мінімуму.

Основною формою організації навчального процесу в школі був і залишається урок-– дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя,   в якому  відбивається найсуттєвіше -  не  просто вчитель – професіонал,   а вчитель – людина.

 В  практику  роботи  вчителів  ввійшли  уроки  з  активними  формами навчання,тому що вчителі  розуміють, що  основою  розвитку  творчої  особистості  учня є  створення  ситуацій  активного  пошуку, здогадів, роздумів, дискусій,розв`язання  протиріч. Інноваційні процеси є новим кроком у самовдосконаленні сучасного вчителя і кожного учня зокрема. Класовод Стельмащук Н.З. значну увагу  приділяла  адаптації  першокласників  у  школі ,організації  дитячого  колективу.Уже змалку привчає дітей працювати   самостійно,також  і в групах,цікаво організовує роботу біля дошки.  Особливо увагу  звертає на культуру письма,поведінки,мовлення, старанно розвиває здібності своїх вихованців, добре розуміючи,що саме з дитинства  слід використовувати схильність дитини до праці. Вчителі  Михалюк Н.Г., Горбай Л.В.,Коць Ю.Я.,Гук С.В. постійно  формуюють  практичні  навички   застосування  набутих знань ,уміло і творчо підбирають завдання, враховуючи  індивідуальні  можливості  учнів. Привчають до  активного, самостійного  засвоєння  нового  матеріалу,  до  творчого  пошуку. Бузікевич Л.Д.,Цар Н.М.,Яремчук М.А.,Михалюк Е.Т. передають свій досвід роботи тим,  хто прагне знайти підхід до кожного школяра,зацікавити своїм предметом,а головне – навчити вчитися самостійно.Старанно  готуються до  кожного  уроку Гуменюк М.М.,Покотило Г.В.-вчителі іноземної мови, дбають про виготовлення та придбання ілюстративного та дидактичних матеріалів,які допомагають у сприйнятті та закріпленні нової лексики. Вчителі  Стельмащук  Н.З., Мудрик І.М. розвивають  в учнів  схильність  до  самовираження  засобами  мистецтва : як  і  з  музики, так  і образотворчого  мистецтва .Мудрик М.В.,Садловська Г.В.постійно шукають нові форми і методи проведення уроків фізичного виховання,виходячи з умов школи,особливо використовують можливості проведення уроків на повітрі,змінюючи кожен етап уроку так,щоб максимально забезпечити розвантаження дитячого організму від перевтоми,змінити настрій та віру у себе.

Оскільки людство вступило в нову стадію свого розвитку -інформаційну еру, і в Україні упровадження інформаційних технологій набуває масштабного і комплексного характеру, не стоїть осторонь цього процесу і Поздимирський НВК. Кожен учитель у більшій чи меншій мірі використовує у своїй практичній діяльності інформаційно-комунікаційні технології для формування знань, умінь та навичок учнів,для розвитку творчих здібностей та життєвих компетентностей.

Педагогічний   колектив  школи  тісно  співпрацює  з  батьками, даючи  їм  глибокі  знання  педагогіки  та  психології  виховання, пропагує  кращий  досвід  виховання  дітей  у  сім`ї. Робота  з  батьківською  громадськістю  розпочинається  загальношкільними  батьківськими  зборами ( вересень).Відповідно  до плану та наказу у  школі  організовано  заняття  батьківського всеобучу ( 2  рази  на  рік: вересень, березень),крім цього проходять ще класні батьківські збори.Вчителі готують лекції,  доповіді, обмін  досвідом,  педагогічні  та  методичні  консультації; учнівські  колективи – виховні заходи, вечори  запитань  і  відповідей, усні  журнали,  вечори  сімейних  традицій,  виставки  сімейних  реліквій,  родинних  альбомів. Поширеною  формою роботи  є  дні відкритих дверей ( 2 рази  на  рік).Для батьків першокласників та дошкільнят працює шмб(кер.-класовод 1-го класу та вихователь д/п). Позитивним є  робота  консультаційних  пунктів. Консультації  проводять  педагоги, мед.працівник, працівники культури, сільської  ради. Завершується  робота  батьківського  всеобучу  звітом  директора  школи.

 У  школі  склалася  система  виховання  по  формуванню національного  світогляду  та  самосвідомості  учнів, батьків, учителів.

За  основу  кожен  педагог  бере  родину  учня  з  їхніми  звичаями, традиціями, досвідом  виховання.  В  життя школи  ввійшли  свята «Збережи в собі душу дитини,а себе- в душах дітей», «Моє село- частинка України», родинна зустріч «Тарасова весна ніколи не зів`яне»,Шевченківський марафон з участю батьків,зустріч з воїнами ато – жителями села «Гаївки співаєм-Христа прославляєм», Андріївські вечорниці «Посиденьки-витребеньки»,квести з рідної мови та літератури. У червні 2018р вперше в нашій школі відбувся фестиваль слова, організований вч.Гук Л.В. з допомогою Михалюк Е.Т.  Гостями фестивалю стали  поети нашого району, керівник літературної студії  Костів М.І., письменник ,член УНСП та УНСЖ О.Олексюк.

Учні школи взяли участь у  конкурсах «Весняний первоцвіт», «Школі присвячую», «Кенгуру», «Весняний колосок» , «Левеня»,зайняли третє місце у районному етапі міжнародного конкурсу ім.Т.Г.Шевченка(Гвоздь Ю-9кл.) Гарні результати акції «Створи красу і затишок», «Діти - дітям», «Серце до серця». Проведено традиційні туристські  змагання,  виховні  години, Тиждень правових знань, організовано екскурсії  у музеї м.  Львова,у м.Луцьк  та  по  визначних   місцях  нашого  району,області.

 Проте потребує змін організація  учнівського   самоуправління, зокрема  робота  центрів   та  рад під  керівництвом  педагога-організатора

 Мудрик І.М.та  класних  керівників  і  класоводів. 

Для  молодших  школярів  діє  організація «Світлячок» .

У гуртках охоплено 88% учнів школи.Зокрема з радістю відвідують школярі заняття  у гуртках «Коліжанки»,«Золота палітра», «Чисте джерело». Проте не дуже цікавими та систематичними були заняття гуртка «Дивограй»-керівник Мудрик І.М. .

Керівник гуртка Михалюк Н.Г. зібрала матеріали з досвіду роботи і видала посібник «Програма гуртка«Чисте джерело»  та матеріали до його проведення»,а також збірку поетичних надбань шкільних поколінь «Ці вірші – дар Божий». Вихованці гуртка «Золота палітра»(керівник Стельмащук Н.З.) зайняли призові місця у районному конкурсі «Мамина світлиця» у номінації образотворче мистецтво.

Велика увага приділялася роботі по дотриманню санітарно-гігієнічних норм у навчально-виховному процесі, охороні праці, застереженню дитячого травматизму. З учнями школи протягом навчального року проводилися вступні, первинні, цільові та позапланові інструктажі з обов’язковою реєстрацією в спеціальних журналах, створені безпечні умови для здійснення навчально-виховного процесу.

У рамках профілактичної роботи з попередження всіх видів дитячого травматизму у школі проводилися відповідні заходи, а саме: профілактичні бесіди, лекції, інструктажі  та інші заходи, спрямовані на недопущення випадків травмування учнів та пропаганду здорового способу життя. Проводились єдині уроки безпеки дорожнього руху, місячник «увага! Діти на дорозі!», тиждень протипожежної безпеки, конкурси та вікторини на краще знання правил пожежної безпеки, дорожнього руху, конкурси малюнків «дорога до школи». Систематично проводились тематичні виховні години та бесіди з профілактики дитячого дорожньо-транспортного травматизму, пожежної безпеки, поведінки на воді та льоду, з електроприладами, газом,  в побуті, контролювалися їх знання та виконання . Були заплановані й проведені тиждень безпеки життєдіяльності, тиждень охорони праці, день цивільного захисту, де з учнями й працівниками проводилися об’єктові тренування по застосуванню набутих знань. У школі були створені загони дюп та юір,  члени яких  проводили профілактичну роботу з учнями .

З новоприбулими працівниками вчасно проводилося навчання з охорони праці.

Класні керівники також проводять індивідуальну роботу з учнями, схильними до правопорушень, про що свідчать їхні виховні плани, щоденники спостережень.  Постійно проводяться рейди «урок», під час яких не було затримано жодного учня школи. Кожен класний керівник має соціальний паспорт класу, ведення якого контролювалося заступником директора з виховної роботи. В цих паспортах класні керівники вели облік соціально незахищених дітей ( дітей пільгових категорій), завжди тримали в полі зору відвідування навчальних занять учнями, а також регулярно обстежували умови  проживання своїх вихованців. Необхідно в подальшому покращити ефективність роботи по запобіганню учнями паління.

Розвиткові учнівського самоуправління у класних колективах сприяли перш за все класні керівники,класоводи

Будівля закладу і приміщення відповідають реалізації завдань освітніх програм. У за­кладі створено умови для роботи і навчання, діють 9 навчальних кабінетів, спортивна кімната, спортивний майданчик, бібліотека.у дошкільному підрозділі  є спальня,ігрова кімната, роздаточна,прийомна,підсобна кімната,туалет.усі навчальні кабінети та кімнати д/п відповідають  санітарно-гігієнічним нормам та нормам техніки безпеки. Формування позабюджетного фонду нвк складалося з добровільних батьківських внесків у громадську організацію, які використовувалися на поточний ремонт приміщень, обслуговування організаційної техніки, придбання необхідних миючих засобів.Отже, робота з дотримання законодавства України в школі здійснювалася на належному рівні. Однак існують певні недоліки і проблеми в цій важливій ділянці роботи. Зокрема, кабінети й бібліотека недостатньо забезпечені сучасними україномовними наочними й дидактичними посібниками, комп’ютерними програмами, навчальними відеофільмами,приладами,препаратами,таблицями, спортивним інвентарем,що так необхідно вчителю у сучасній школі.

Дирекція НВК розуміє,що лише  зацікавивши  учнів  життям школи,розкривши їм  усі  перспективи  майбутнього, які  можна  досягти  завдяки  щоденній, цікавій  співпраці  з  учителем  та  при  підтримці батьків , школа  може  мати  надію  на національно  свідомих  випускників ,від  яких  залежатиме  майбутнє  україни  та  школи  зокрема.Особливої підготовки та оформлення потребує класне приміщення,у якому будуть навчатися першокласники за програмою НУШ(вчитель :Скуба О.Г.)

З  2012 -2013 н.р.  учні  користуються внутрішніми  вбиральнями, які  встановлено  на 2 –ому поверсі  школи. Завдяки  спонсорській  допомозі у НВК замінено   вікна у всіх навчальних класах-кабінетах та в дошкільному підрозділі,який працює з 2013 року. Технічні працівники стежать за порядком на території школи, у саду.систематично обрізають дерева,кущі,підбілюють фундамент огорожі, дерева,обкошують бур`яни та траву.

Здобувши перемогу у проекті «Здоров`я дитини залежить від умов,в яких перебуває», у всіх навчальних кабінетах  встановлено нові дошки (всього 11шт.),що значно полегшило працю учня і вчителя.У їдальню придбано новий холодильник , машинку для прання постілі,електрообігрівач у д/п , косилку.Проведена інтернет мережа по усьому приміщенні, зроблено волейбольну площадку,планується встановлення спортивного майданчика.Обсаджено декоративними деревцями і кущами територію НВК.За спонсорські кошти випускників(в честь 50-річчя школи) придбано комп`ютер.

  Але  необхідні  ще матеріали  для ремонту підлоги  на другому поверсі коридора.Дуже  мало у школі  спортивного інвентар`я(майже немає). Протягом літа буде проведено поточний ремонт шкільної їдальні, бетонне  покриття   доріжок, якими діти  йдуть  в  школу та у д/п.

Протягом року вчителі взяли активну участь у написанні проектів «Здорові діти-гонорар держави», «Успішні учні-успішна Україна», «Якісні меблі-інвестиції держави в здоров`я школярів».

Неодноразово  клопотала  дирекція школи перед  Радехівською РДА, відділом  освіти  та  спорту  про  добудову  спортивного  залу  і  майстерні.  Приємно, що   відділ освіти посприяв забезпеченню НВК комп`ютерами. Проте їх кількість не дає змоги вчителям проводити уроки,згідно сучасних вимог.  У перспективі-заміна огорожі території школи.Усе ,що  під  силу  вчителям  та  працівникам  школи , вони  роблять, інколи  навіть і  більше. Вирішити  проблеми самостійно  невзмозі.  Хочеться  підтримки від  тих, хто  має  фінанси  або ж  керує  ними.

Для покращення умов функціонування закладу

На 2018-2019  навчальний рік  плануємо за умови фінансування:

-доукомплектувати кожен кабінет комп`ютером і телевізором

-  поповнити шкільну бібліотеку художньою літературою та необхідними підручниками

- розвивати сайт закладу;

- придбати необхідний методичний матеріал  у навчальні кабінети та    спортивний інвентар

- брати участь у місцевих та міжнародних проектах

 

 

фінансова звітність НВК за ІІ квартал 2018рКошторис та фінансова звітність Поздимирського НВК  за 2018рФінансова звітність Поздимирського НВК за 2017р     

        До 50річчя школи, яке відзначається у листопаді 2017р,  був  виданий фотоальманах "Школо моя, радість моя" , автор і упорядник якого Л.В.Гук у співпраці з Л.В.Горбай (істор. довідка) та Е.Т.Михалюк.

                            Нижче  подаються  окремі його розділи .  

І.Історія становлення освіти у с. Поздимир.

   Стан освіти в с.Поздимирі  XVI-XVIII ст. через відсутність джерел прослідкувати важко. В «Шематизмі греко- католицького духовенства Перемишльської єпархії Сокальського деканату» знаходимо, що в Поздимирі уже в 1853 р була парафіяльна школа. Учителем був дяк Григорій Остапчук,тому її ще називали «дяківкою».Учнів у школі було 22. Парохіян в цей час було 395 душ. Навчання в школі, що належала парафії, зводилось до того, щоб навчити дітей читати, писати, церковної грамоти і пісень.

      В 1854 р школу відвідувало 9 учнів, у 1855-1858рр в школу ходило вже 18 учнів. Треба зауважити, що не всі діти шкільного віку відвідували школу. Учнів, які б   мали навчатися, у селі було близько 70.

     Австрійське законодавство 60-70рр XIX ст  внесло зміни в шкільну систему. Закон передбачав запровадження шестирічного обов’язкового навчання для дітей від 6 до 14 років.На зміну парафіяльній прийшла етатова школа( народна, штатна- на державному бюджеті). На підставі документа 2876  у с. Поздимир  Сокальського повіту працює однокласованародна  школа, заснована 15червня 1875р, з одним учителем, яким став Огар Богдан.Утримували школу  гміна і  поміщицький  двір.Писали учні не в зошитах  олівцями, а рисіками  (загостреними паличками) на грифельних дошках. Дошки  мали  лінійки  на одній стороні, а на другій- клітинки і носили їх учні з собою.Рисіки купували в школі. Навчившись писати рисіками, переходили  до письма олівцями у зошиті. Сиділи за довгими (4-5 учнів) партами. Навчали дітей читати, писати, рахувати, а також Закону Божого.

  З матеріалів ( висновок про реорганізацію школи) видно, що наприкінці 50-80-х років ХІХст у Поздимирі була парафіяльна, а згодом етатова початкова школа, яка вимагала розбудови. Навчання в такій школі  було нестабільним і залежало від пори року, сезонних робіт і матеріальної спроможності батьків. Основною причиною організації в селі постійно діючої народної школи була чисельність дітей шкільного віку.

     На початку ХХст, у 1907р у Поздимирськійоднокласовій школі працювали вчителі Юрій Капустяк та Кирило Склянка.

 Документи,  аналог сучасного свідоцтва про освіту ,  видані у 1910р  підтверджують  існування  у Поздимирі  народної  одноклясової мішаної  школи  з вивченням релігії, «язика польського і  руского», та інших наук. 

  З наступною реорганізацією у 1914р   школа  стала двокласовою. Причиною  було зростання кількості учнів.  На основі підручника  можна зробити ось який висновок: вивчали  три  мови- українську, польську, німецьку. З інших предметів-арифметику, релігію, природу. Дух школи -проавстрійський, мораль- релігійна. Штат учителів: один керуючий і один учитель.

    Найбільш імовірно, що навчання в школі у роки Першої Світової  Війни та Українсько-Польської  1914-1919рр  було перервано, точних даних немає.Нижче  наведені витяги  з документа  про освіту, виданого на початку 1914р. Текст згідно з оригіналом.

«Школа  народна  одноклясова мішана, в Поздимирі, кляса четверта, рік науки шостий класового катал.1

                                      Повідомленє шкільне

Ігнатий Бойко   уроджений  дня 7лютого 1902  в Поздимирі в Галичині релігії католицької обряду грецького, почавши шкільну науку в шк.році 19089  учащає до тутешньої школи від 1 вересня 1908

                   До виповнення при укінченю  щоденної науки

На основі  сих поступів признає ся, що сей ученик (ся учениця ) сповнив обов’язокучащаня на щоденну науку.По мисли 31.артикулу кр.шк. закона з дня 23 мая  1895(В.кр.зак. Ч.57) є він (она) обов'язанийучащаня на доповняючу науку.

         В Поздимирі дня 15липня 1914р.»

    У 1920-30рр у Поздимирі працювала  загальноосвітня двокласова школа другого ступеня  з шестирічним терміном навчання. До школи ішли діти, яким виповнювалося 7р. Шкільний рік розпочинався 1вересня, а закінчувався 28червня. Вивчались  такі предмети: релігія, польська, українська мови, рахунки, геометрія, природознавство, географія, історія, рисунки, ручна праця, співи, фізична культура. Вчителями в той час були Бурбело Юстин- директор школи в 1924-1928рр.,  згодом Максимович К. з дружиною Марією,  Войтас Роман з дружиною Станіславою. Здібніші учні продовжували навчатися в Кристинопільській школі ІІІ ступеня.

У 1926р на вимогу членів « Просвіти» та 58громадян села школа перейшла на двомовне навчання.

На початку 30-х школа стає 4-річною.З 1932р по 1937р завідувачем школи був Констянтин Максимович. Навчання проводилось у дві зміни.В 3 клас ходили  2роки,  у 4клас- 3роки.Всього навчалися 7років. Свідоцтво отримували після закінчення чотирьох класів.

         Навчання було цікаве і бажане: організовано  багато гуртків, проводилися спортивні змагання, виступи для сільської громади.  На той час  в школі був великий сильний учнівський хор, яким керувала Марія Жовківська.На світлині бачимо учасників хору після виступу на честь  свята Матері у 1935р.  Школа в селі завжди була важливим освітнім і духовним  осередком.

 Після встановлення радянської влади на західних областях, восени 1939р у  Поздимирі почала працювати початкова школа, на основі якої у 1940р утворена семикласна неповна середня школа з українською мовою навчання. Директором був призначений Гринюк Роман, вчителями  Войтас, Караван, Мельник, Крук Зеновія. Навчання почалося за програмами радянського шкільництва. Припинено навчання релігії.  Новим предметом стало вивчення російської мови.  До Поздимира направлена Лідія Онисимівна  Піщова-Бондаренко з Миколаївської області,  вчителька російської мови.

У роки німецької окупації школа у Поздимирі продовжувала працювати  тривалий час, про що свідчать  шкільні свідоцтва (Schulzeugnis)   Бойка В., Бойко С., Штибля В., видані  у 1941- 1944рр.(на фото нижче)

         Вчителями в той час були Крук З., Головко, Висоцький, Близнюк Олекса. Час  важкий, воєнний, предметної літератури не було. Вчителі готували учням конспекти. Пізніше  появився Буквар, Українські читанки для1-6 класів, німецькі читанки для  3-5 класів, історія України, математика та інші.  Незважаючи на всі складні умови  під час німецької окупації та  матеріальні труднощі, пізніше поздимирські діти продовжували навчатися  у Сокальській гімназії.

Повоєнний період для вчителів, учнів, як і для всіх громадян, був надзвичайно важким. Школа знаходилася  в будинку, збудованому ще у  1875р, який  у 1933р частково згорів.Тому навчання проходило в приміщеннях маєтку пана  Дідушицького  та  в будинку родини Климчуків. Директором був  Крук Андрій Семенович, про що свідчить фотокопія наказу про його призначення на цю посаду.

Після нього директорували Хомицький Михайло, Шляхова П.П., Глущенко О.М., Винник Г.Р.

Варто  відзначити, що у всі часи жителіПоздимира розуміливажливість та необхідність здобуття освіти їх дітьми.  Дуже багато випускників школи закінчили вищі та середні навчальні заклади, працюють у різних галузях та сферах народного господарства,  стали лікарями, вченими, інженерами і т.п.

(На основі матеріалів шкільного музею, зібраних Горбай Л.В.  та історико-краєзнавчого нарису «Історія села Поздимир» В.Сироїд, О.Голько , 2013р)

ІІ.   Про будівництво нової школи .

     З 1952р по 1992р школою керував Шкурат Петро Іванович. Уродженець Сумщини, філолог за фахом, він  виховував у школярів любов до рідної мови,  вчив розуміти і відчувати красу українського слова. Мудрий і врівноважений керівник, сумлінний, відповідальний,  людяний- ось далеко не всі слова, якими можна охарактеризувати Петра Івановича.За час його керівництва у 1967р здано в експлуатацію нове приміщення школи, що зводилося способом народної будови.

Так згадує  Петро Іванович про будівництво:

« В січні 1965р на загальних зборах колгоспників  директор школи звернувся з проханням розпочати будівництво школи в селі Поздимир, так як старі приміщення, а їх було три,вже не придатні і зовсім не відповідають вимогам і умовам навчання в них. Прохання директора підтримали жителі сіл Поздимира, Корчина, Яструбич, Радванець. Ці села входили в об’єднане  колективне господарство.

         Було записано в протокол зборів, що весною, в квітні 1965р, розпочали будівництво народним методом,  при фінансовій допомозі колгоспу. Планувалось в 1965р закласти фундамент.

         Протягом січня- лютого був  виготовлений проект у Львівській проектній організації. З протоколом цих зборів ознайомилось районне керівництво і порекомендувало змінити рішення- не тільки фундаменту, а й будівництво школи.

І от приїздить до школи голова правління колгоспу Дердера Семен Савелійович з радісною звісткою для вчителів і жителів села, що з квітня місяця розпочнеться будівництво школи.

         Будувати  згодився  міжколгоспбуд, начальником якого був Драчко Іван Назарович. Проектна вартість школи- 75тис.крб. Фактично затрачено 150 тис. крб.

         Крім робітників міжколгоспбуду на будівництві школи активно, дружно  працювали  майже всі жителі села. Ось декілька імен: Мрочковська П.К., Слука Ф.Л., Штибель Г.Г., Меда М.І.,Гвоздь К.В.Особливо хочу відзначити Бойка Ф.В., який допоміг роздобути підйомний кран «Піонер», що замінив тяжку ручну працю.Також добрим словом слід згадати  Барана В.І., який допомагав будівельними матерілами, що на той час були дефіцитними. А ще – Хімко І.А, який  допомагав  столярними виробами ( дверні полотна, дошки для підлоги, плінтуси,  сходові рейки і інш.)

         Фізично працювали і всі вчителі школи: Хімко П.Н., Коваль Г.С., Винник А.С., Свистун О.Л.,Семесюк Ц.Д., Шкурат А.М. Вони  вантажили цеглу, робили і підносили цементний і вапняний розчин, мили і фарбували вікна, підлогу, їздили за навчальними посібниками.

І так зквітня 1965 по жовтень 1967р  школа була побудована.

10 листопада із старих приміщень  діти перейшли на навчання в нову, світлу і красиву школу, яка сприяла кращому здоров’ю,  давала міцні знання, вела дітей у життєву дорогу.

Дай, Боже, здоров’я всім, хто приймав участь у її будівництві. А школа, щоб гідно слугувала у вихованні громадян Великої України».

ІІІ. Вчителем школа стоїть

 

Учитель… У житті для себе

 Ви вибрали важку стежину:

Вам світло запалити треба

 В голівці кожної дитини.

Малюкам весь вік  добро нести

І надію, мрії веселкові,

Відкривати все нові світи,

Научати жити у любові.

Із відкритою душею йти

До людей і бути їм зорею…

«Друга мама»-звуть Вас малюки,

Доля дала право бути нею.  (Л.Гук)

    Такі слова я присвятила  своїм  колишнім і  теперішнім колегам, бо і справді  доля надала їм право бути  другими батьками, порадниками, друзями і наставниками  чи не кожного жителя Поздимира. Ці слова стосуються вчителів, спогади про яких ми, автори цієї книжки, хочемо   залишити у вашій пам’яті.Почнемо  з перших, тих, хто у кожної людини ніби початок подорожі в новий незвіданий світ.

          Перший учитель… він є у кожного свій. І нехай пізніше людина зустрічає ще багато інших наставників-педагогів, але перший учитель  на все життя залишається маленькою зіркою, що світила на початку шляху.  Відколи існує  Поздимирська школа, таких вчителів було багато. Ми не можемо розповісти про всіх- ніде, ні в кого  не знайшли ніяких відомостей про них, крім прізвищ, які подаємо нижче. Але впевнені, що кожен із вчителів, що працювали в нашій школі, був справжнім майстром своєї справи, дуже любив дітей і свою роботу, був «вчителем від Бога».      

    Однією із таких вчителів була  Коліда ЄвгеніяПаньківна (Крук). Молодою дівчиною прийшла вона з сусіднього села Яструбичі  на роботу в  Поздимирську школу у важкий час повоєнного лихоліття.  Сама ще юна, стала «шкільною мамою»  для маленьких хлопчиків і дівчаток, які одразу полюбили вчительку за її доброту  і тягнулися до неї. Євгенія Паньківна, наче вправний ремісник, передавала вихованцям свої знання,  виховувала , допомагала, коли потрібно.  Всю трудову діяльність присвятила учням початкових класів. І тільки в останні роки стала вихователем групи продовженого дня.

    Багато років працював   класоводом Хімко Петро Нестерович.Ось як пишуть про нього колишні учні: «Моїм першим учителем був Хімко Петро Нестерович,  який навчив мене виводити перші літери, складати нові слова,  пізнавати нові науки. У другому класі ми перейшли навчатися в приміщення, де тепер знаходиться сільська Рада.  Особливо  нам подобалося  навчатися в другу зміну. Уроки у Петра Нестеровича завжди були цікаві, змістовні. Він був дуже добрим і врівноваженим учителем »  (М.Хімко).Згодом Петро Нестерович  вів уроки трудового навчання в учнів старших класів, на яких вчив  дітей  працювати на токарних станках і столярних верстатах,а також працювати різними інструментамиУчні виготовляли багато виробів, які використовували на районних та шкільних виставках.

   Більше 40-а років віддала педагогічній роботі Коваль Ганна Степанівна.Старша піонервожата ( була така посада в школі у роки тоталітарного режиму), класовод, вихователь групи продовженого дня - і скрізь добра, справедлива, справжній знавець дитячих душ.  Учні любили  свою вчительку.  Із спогадів: « Я, Михалюк Н.І.( Покотило), у 1962р пішла у 1клас. Школа була стара, але для мене вона здавалася гарною і затишною. Першою  моєю вчителькою  була Коваль Г.С., яка навчила мене писати і читати. Це була найкраща із вчителів. Пізніше вона навчала і мого сина Романа,  у якого залишилися тільки приємні спогади про першу вчительку».  Гарні спогади  і у мене:  в перший рік моєї трудової діяльності  Ганна Степанівна була вихователем групи  у нульовому класі. Тоді дуже часто в кімнаті, де гралися і спали   малята,  лунали пісні. Так  вчителька, наче мама, лагідно  заколисувала «нульовичків» на обідній сон.  Крім того Ганна Степанівна вела всю шкільну документацію, а також  дбала про естетичне оформлення школи. За багаторічну педагогічну працю Ганна Степанівна  неодноразово була нагороджена грамотами районного, обласного відділів освіти, а також грамотою МО.  отримала значок «Лучшему вожатому».

      «Друга мама»- називали випускники свою першу вчительку Винник Анастасію Сидорівну, бо і справді, ця людина все своє трудове життя присвятила наймолодшим учням школи.  Лагідна, турботлива, чуйна- вона навчала малят  перших азів наук,  була справжнім другом і порадником для школярів і не тільки для них. Пам’ятаю, як часто і сама, ще молодою вчителькою, зверталася до неї за порадою. Анастасія Сидорівна завжди приязно ставилася до молодих вчителів, допомагала як тільки могла.За участь у експерименті  з навчання шестирічок Анастасія Сидорівна нагороджена значком «Відмінник народної освіти УРСР».

         Перша вчителька…з нею асоціюється все добре, світле, що є у пам’яті учнів. «Кажуть, найщиріші слова і сльози- дитячі,-  згадує  колишня учениця Марія Жеребчук.-Коли це справді так, то ми були надто щирими, як прощалися з початковою школою і нашою першою вчителькою Галиною Григорівною Ткачук.  До нас вона була вимогливою, справедливою, доброю. Кожного розуміла і любила по-своєму. Галина Григорівна не тільки вчила азів  наук, а й згуртовувала у власний колектив. Ніколи не забудуться традиційні весняні екскурсії за підсніжниками.Ми уважно спостерігали, як з-під снігу пробивається зелений листочок  і тягне біленьку голівку до сонця тендітна квіточка. Обов’язково ми смажили  сало на вогнищі, всю дорогу співали пісні…Для нас все це було справжньою радістю.»

     А й справді: покликання вчителя- нести радість учням, бути маленьким сонечком у класі.Не  маленьким сонечком, а великим яскравим світилом був для учнів, та колег Коліда І.С. «Лише той Учитель, хто живе так, як і навчає» - мудрі слова Г.Сковороди, здається сказані саме про нього.   Вчитель історії, директор, знову вчитель- де б  і на якій посаді не перебував Іван Степанович, всюди його  поважали  та любили. Історик за фахом, І.С.Коліда був ще й істориком « від Бога», який надзвичайно глибоко знав свій предмет і, що головне, у дуже доступній формі, подавав його учням.

  Найперше, що має робити вчитель,-це розвинути в учня дух допитливості.- писав Д.Менделєєв.  Вчителі , що працювали у Поздимирській школі , мабуть, керувалися цим правилом, бо «духом допитливості»  були проникнуті не лише діти 7-14річного віку, а й їх батьки, старші люди, ті, які не змогли з різних причин отримати загальнообов’язкову освіту. Тривалий час у селі працювала вечірня школа, один із випусків якої бачимо  на світлині  нижче.

          Учні такої школи мали змогу отримати освіту без відриву від виробництва.За всіх часів нелегка, але така необхідна робота  вчителя користувалася  повагою та авторитетом.

   У 1950-тих рр важливого значення набула проблема забезпечення сільських шкіл педагогічними кадрами. Тогочасні учні пережили лихоліття війни, зазнали жаху від стрілянини, вибухів снарядів, пожеж, нічних облав. З таким контингентом дітей зустрілися вчителі, що були скеровані на роботу  зі Сходу України.

Тоді ж уПоздимир із Сумщини приїхала вчителька російської мови Зайцева А.М., яка згодом поєднала свою долю з директором школи і подружжя назавжди залишилося в селі .

Добра, розумна і дуже проста вчителька,- так  розповідають про Шкурат Антоніну Микитівну її колишні випускники: «Нам пощастило мати таку  справедливу  класну керівничку, яка з  материнською теплотою захищала  хлопців-бешкетників, але  могла дати прочухана, якщо заслужили. ( Голько О.П., Гук О.В.)  «Для Антоніни Микитівни не було  своїх і чужих дітей у класі. Всі учні  для неї були однакові, до всіх відносилася з любов’ю»,- згадує ще одна учениця Покотило М.І.  Можна тільки уявити скільки сил, енергії , знань доклали вищезгадані вчителі, щоб  виховати   таких не схожих між собою дітей і заслужити від  них  теплі слова вдячності.

      У далекому 1946р проклалася  до Поздимира  дорога відс.Шляхового Курської обл. За направленням прийшли працювати дві сестри Шляхові Клавдія Павлівна-вчитель 5-7кл, та Параскевія Павлівна- директором школи. Клавдія Павлівна так і залишилася в Поздимирі на все життя, а згодом тривалий час виконувала обов’язки завуча у школі.  Як і годиться вчителю математики, вона відзначалася особливою строгістю, вимогливістю і справедливістю.  Колишній учень Гвоздь П.В. згадує, що найбільше у шкільні роки він любив  уроки алгебри,  які вела Наливайко К.П. Інший випускник  Андрій згадує, що вчителька вимагала  не лише знання матеріалу, а й правильності записів у зошитах згідно вимог.Під час подальшого його навчання саме ці навики,набуті завдяки Клавдії  Павлівні,неодноразово були взірцем для інших студентів. А ще, зі слів Михалюк Н.І.(Покотило) , Клавдія Павлівна надзвичайно гарно співала і навіть  була керівником  шкільного  хору. Акомпанував  у той час її син Володимир.

      На світлинах внизу- подружжя Ольга  Лук’янівна  та Йосип  Пилипович  Свистун, які   приїхали працювати у Поздимирську школу у 1951р з сіл Обортова, та Сушна, розміщених неподалік Поздимира. Вчитель  математики, фізики та класовод 1-4кл свою діяльність розпочали  ще  у приміщенні старої школи. Колектив, учні, та й саме село настільки  припали до душі, що   подружжя  залишилося тут на все життя. «Приємна, розумна, привітна вчителька»-  так пише  пізніше про Ольгу Лук’янівну її   колишня учениця Джига С.  А   Висоцька М.( Дибська) відмічає доброту і  особливий підхід до кожного учня  у обох учителів. Ентузіасти своєї справи Ольга Лук’янівна та Йосип Пилипович не обмежувалися рамками уроків, а  проявляли творчу ініціативу, піклувалися про благоустрій школи.

         А ось ще одна: уродженка РадеховаСемесюк Цецилія Дмитрівна –вчитель географії, біології, хімії-  вимоглива, цілеспрямована,толерантна. Учні дуже любили цю вчительку  за її простоту і вміння доступно, в жартівливій формі,  пояснити складний матеріал.  Крім того вона  користувалася авторитетом і повагою серед колег, багато років була головою  профспілкового комітету школи. Саме  Цецилія Дмитрівна  навчала мене азів профспілкової роботи,  від неї я переймала  навички  профспілкового лідера ,  навчилася цінувати  кожного члена колективу, за що вдячна їй і  донині.

      Одна із учениць  вищезгаданих вчителів, випускниця школи, що згодом сама обрала професію педагога-  Василина(Обушок) Ганна Петрівна.Розуміючи, що країні потрібне  грамотне і освідчене молоде покоління, вона дуже вимогливо ставилася до кожного учня, вчила застосовувати набуті знання в повсякденному житті, з розумінням відносилася до дітей.  Разом з тим привітна, невтомна, дбайлива- була для своїх вихованців, наче мама, справжньою подругою  і захисницею. Із спогадів  колишньої учениці:-Ганна Петрівна навчала нас не тільки програмового матеріалу, а найголовнішого- хороших людських якостей»( Гук С.)   Слова повчання, власний приклад Ганни Петрівни «впали зерном у   добру землю», бо троє її вихованців- Гук С.В., СтельмащукН.З.,Покотило Г.В.  стали також вчителями .  

   З особливою вдячністю  та радістю згадують колишні учні  свого учителя фізичного виховання та трудового навчання КороловичаС.В.Цікавіуроки, спортивні змагання, козацькі забави у щколі та в селі досі  у пам’яті  односельчан. А ще  він був цікавим, активним, творчим співрозмовником, як із школярами, так із людьми похилого віку.

    Старше покоління наших односельчан добре пам’ятаютьуроки співів , а також заняття хорового гуртка, які вела Анастасія Степанівна Андрущак. Творча, весела,  завжди життєрадісна,- вона вміла запалити позитивом усіх довкола. Учні- учасники хорового гуртка  часто займали призові місця у  районних конкурсах- оглядах  художньої самодіяльності. Ще хочеться відзначити великий внесок  Анастасії Степанівни у  роботу місцевого  клубу.  З її допомогою дуже часто проводилися концерти до різноманітних свят,  активними учасниками яких завжди були ( і є до сьогоднішнього дня)  вчителі Поздимирської школи. Часто виступали перед жителями  Яструбич, Радванець, Розжалова,  а також на сцені районного будинку культури.

      Буде несправедливо не  написати  про Нагай Марію Іванівну. В дощ, спеку, вітер і негоду поспішала вона  з сусіднього села Волсвин, бо знала, що тут на неї чекають маленькі оченята, яких потрібно навчити чогось нового. Працьовита, активна, добра і сумлінна  вчителька початкових класів вивела в люди не одне покоління поздимирчан. Вчителі та працівники школи і досі часто згадують її вміння згуртовувати колектив піснею.

     Варто згадати, що авторам цієї книжки, Л.В.Гук та Е.Т.Михалюк,  пощастило працювати чи не з усіма  вчителями, згаданими вище.  А Горбай Л.В. була їх ученицею.   Саме від А.С.Винник, Г.С.Коваль, І.С.Коліди, Є.П.Коліди, А.М.Шкурат, П.І.Шкурата, О.Л.Свистун, К.П.Наливайко, Г.П.Обушок ми набиралися  досвіду, толерантності, з їх допомогою долали свої перші педагогічні сходинки.  А тому безмежно вдячні за їх мудрі поради і настанови.

    У 1982р. в школу прийшла працювати завучем Жеребецька (Горбай) Марія Василівна. Весела, енергійна, вона дбала не тільки про навчально-виховний процес, а й про дозвілля колективу. Під її керівництвом у школі почали проводитися  різні заходи для спільного відпочинку  вчителів і членів їх сімей.

         Як  керівник- Марія Василівна завжди прислухалася до думки вчителів, вміло влагоджувала всі виробничі конфлікти.Вчителі любили молодого керівника. Тоді ж прийшла Панасюк І.В. (Лаврін). Молодий, творчий історик, - вона  вперше   створила народознавчий куточок в кабінеті історії, що у  часи радянської влади було не зовсім звичним. Варто відзначити, що час був «урожайний»: одночасно з ними ще 3молодих учительки- Яремчук М.А., Тарас Л.В.(Гук), Лотоцька О.Г.( Скуба)-  прийшли  працювати у школу. Незадовго після них- знову  нові обличчя: Цар Н.М., Бузікевич Л.Д.,  Коліда М.І.(Нагай). Як любили жартувати тоді - «школа почала молодіти».  Надалі майже щороку колектив зростав кількісно і якісно.  Молоді, дехто тільки із студентської лави, розумні,  завзяті вчителізавжди відчували підтримку і допомогу  досвідчених колег..

         На той час у школі була достатня матеріально-технічна база: магнітофон, програвачі, кодоскоп, багато таблиць з різних предметів і тем,  історичні та географічні карти. Багато методичного матеріалу  вчителі виготовляли власноруч. Особливо цікаво до цього підходили вчителі початкових класів: лічильний матеріал, необхідний для уроків математики, учні виготовлювали  з природних матеріалів ( жолудів, шишок)  на уроках трудового навчання.

   Крім основних занять ще  велика увага приділялася  позаурочній роботі з учнями. Щотижня  у школі проводилися вечори відпочинку для старшокласників, конкурси, змагання. Популярними були «вогники» для мам  до свята 8 Березня,  та для  батьків -до Дня армії. Часто з виступами агітбригади  учні ходили  вітати  працівників ферми р-пу ім. Б.Хмельницького. Іноді надавали посильну допомогу: збирали овочі, насіння квітів. За зароблені кошти школярі неодноразово  їздили  на екскурсії  в Київ, Москву, Брест, Ленінград.

         У школі працювала група продовженого дня, де після уроків учні  разом з учителем  виконували домашні завдання та займалися за інтересами.Варто згадати ще одну форму роботи : вже  тоді ( хоч  уроки з основ  здоров’я були введені набагато пізніше) в школу часто приходила сільська фельдшерка Ковальчук Н.Д., яка проводила бесіди з профілактики захворювань, і вчила учнів надавати першу допомогу.

         Згодом одна із випускниць, на жаль  не захотіла вказувати свого  прізвища, у останньому творі пише: « Я виросла, здобула освіту, і світ для мене став привабливіший, багатший.І цим я завдячую рідній школі, вчителям, які з шкільної парти привчали мене наполегливо працювати, виховали в мені найкращі риси людського характеру.Прощаючись з рідною школою, я пригадую свій перший урок, першу вчительку, як перший раз зайшла в клас і сіла за парту.Ніколи не забуду, як вперше  прочитала рядки  і написала  слова.Школа виховала з нас дітей, які стануть колись опорою для своїх батьків, захисником своєї Вітчизни.Від усієї душі хочеться сказати: « Спасибі Вам, любі вчителі!» Здається прості слова, але скільки  учнівської любові і поваги у них звучить.

   Можливо хтось, читаючи зараз цю книжку, впізнає свої слова. А може читати будуть діти і навіть не здогадаються, що слова вище,  написані їх мамою, чи бабусею.Та це й не так важливо.  Важливо  розуміння того, що людина має  залишити по собі на землі  не маленьку подряпину, яку   засипле  пилом вітер, а глибоку борозну з колосками пшениці, що наливаються стиглим зерном, прожити так, щоб її добрим словом згадували люди.   І саме ті добрі слова, написані вище, стосуються вчителів - сіячів, чиє вкинуте зерно вродило сторицею,  тих, які  працювали, чи ще  продовжують працювати у Поздимирській школі.  Нижче наведені прізвища наших  вчителів  та  список наказів про їх призначення.  Не можемо стверджувати про  абсолютну достовірність інформації, бо частина архівних матеріалів  за різних обставин могла загубитися. До вашої уваги те, що вдалося розшукати. Думаємо, багатьом читачам буде цікаво і приємно  знайти у списку  прізвище улюбленого  вчителя, чи рідної людини.

ІV. Накази про призначення на роботу  та списки вчителів, що працювали у Поздимирській школі.

V. "Вчителю, я-вчитель" та історія останнього уроку Мрочковської П.К.

VІ.ВідродиласьУкраїна-відродилась школа.

VІ. Поздимирська школа після проголошення Незалежності України.

VІІ. Реорганізація школи у  НВК.

VІІІ. "Вчителько моя..." (спогади колишніх випускників).

ІХ.Ними гордиться школа.

Х.Незабутні зустрічі.

ХІ. Школа- це не тільки уроки.

    Школа живе своїм життям…У фотоальманасі  тільки невелика ілюстрована  часточка історії нашої школи, острівця людяності і гуманізму. Віримо: пройдуть роки,  сьогоднішня малеча дошкільного підрозділу продовжить її новими, більш цікавими , змістовнішими сторінками.

     Фундамент, який заклали, чи закладають у дитячі голівки педагоги Поздимирського НВК зміцніє. На ньому будуватимуть своє майбутнє  життя наші випускники, які  обов’язково стануть   добрими ЛЮДЬМИ.Ми сильні цією  вірою, активною працею, дружбою, своєю згуртованістю, ентузіазмом.Тому піклуємося про школу і її майбутнє.
              Щороку восени до школи приходять нові учні. Вони бувають  різні: розумні, добрі, слухняні і не дуже, спокійні і бешкетники, мовчазні і галасливі. Але проходить багато років, колишні учні стають  батьками, бабусями, дідусями. І, можливо, хтось із  теперішніх вихованців Поздимирського НВК, гортаючи цю книжку,  колись  скаже: «Дякую Вам за те, що вказали шлях у життя...»

 Але це  буде   ще нескоро… До того часу, можливо, зміниться щось у школі,  будуть інші вчителі,  нові засоби навчання,  нові предмети. Та які б зміни не відбувалися,- школа була, є і буде.  Бо і справді: доки  існує і живе школа, доти живе  село!      ( див. фотогалерею)


Розробка веб-сайтів для органів місцевого самоврядування
Пропонуємо веб-платформи по створенню власного веб-сайту державним органам влади, органам місцевого самоврядування та державним установам
Gromada.org.ua, Rda.org.ua, Rayrada.org.ua, School.org.ua, Osv.org.ua

Логін: *

Пароль: *